Набуває видимих обрисів задум львівського пісняра Юрія Гнатковського. Нагадаємо, що митець замислив собі створити низку поштових листівок під назвою Львів – Особливе Місто. Стилістично поштівки будуть витримані в чорно-білих барвах, стилізовані під старі світлини початку ХХ століття.
На них можна буде побачити наших відомих сучасників, котрі або мають львівське коріння, або просто люблять це місто. Наразі готуються два тематичних ряди : «Львів і Почуття» та «Львів – Місто Натхнення». На поштівках, зокрема, можна буде побачити групу Друга Ріка в образі ченців, Вову Зі Львова – баскетболіста і Олега Скрипку в ролі вуличного скрипаля.

Виявляється, мільйонером можна стати завдяки чесній праці. Не обов’язково розкрадати бюджет, бити когось на боксерських рингах чи бути співучою повією (офіційно – естрадною зіркою). Наше подальше оповідання – про чесного мільйонера.
Він придумав одну з найпопулярніших в світовій історії гру і став мільйонером. За найскромнішими підрахунками, в «монополію» зіграли вже понад 750 млн. людей, і ця цифра з щороку зростає.

20 жовтня 2003 року американська Палата представників одноголосно прийняла резолюцію № 356 «Висловлення позиції Палати представників щодо Голодомору в Україні в 1932—1933 рр.». А 23 жовтня «Нью-Йорк Таймс» опублікувала статтю, де цитується доповідь професора Марка ван Хагена про Уолтера Дюранті, що, ймовірно, так чи інакше вплине на анулювання Пулітцерівської премії, яку він отримав у 1932 році за репортажі з Совєцького Союзу, і про наступне за цим його заперечення українського Голодомору.
Марк уже багато років мій колеґа, а колеґи завжди зберігають за собою право не погоджуватися одне з одним. Я заперечую його трактування справді видатної біографії Дюранті, яку написала Саллі Тейлор. Вона не покладалася на інсинуації, як стверджується у доповіді ван Хаґена, і досить критично поставилася до журналістів, які через ті чи інші причини не любили Дюранті, як, наприклад, Юджин Лайонс.