Цілюще джерело на місці з'яви Матінки Божої

Власне відтоді усе й почалося. Адже до того часу ніякого джерела тут, на околиці лісу, на високому пагорбі, не було. Та й звідки воно могло взятися, якщо поруч - ані річечки, ані озерця, ані іншого натяку на воду. Й ось прийшли колись сюди селяни чи то за дровами на зиму чи, може, за грибами, а поміж високих грабів іде прекрасна панна - наче пливе над землею, у голубих шатах, а навколо неї - дивне сяйво. Одразу зрозуміли селяни, хто перед ними, впали на коліна, схилилися у молитві. Коли ж підвели голови, видіння зникло, але на тому місці, де стояла Матінка Божа, почало бити з-під землі кришталево чисте джерело...

Може, все було не зовсім так, як ми описали, тому що сьогодні у Грабовці вже ніхто абсолютно точно і не розповість про дивну історію: трапилась вона так давно, що навіть ті, хто вже переступив 80- чи 90-літній поріг життя, кажуть: мені розказувала моя мама, а їй казали їх мама, якій розповідала ще бабуся...

Словом, і ви можете зробити висновок, що було це дуже давно. Але переказ про дивовижну подію живе в селі, передаючись із покоління в покоління. А цілюще джерело в лісі й досі причащає подорожніх чистою водицею. Чому цілюще?

---

Та тому, що грабовчани з часом помітили: хто вмивається водою із джерела, той виліковує хвороби очей. і далі згадують жителі села то Павлючкову Анну, то якогось Петра, то діда Дмитра, який прожив майже 100 років: були вони геть темні, а як почали промивати очі джерельною водою, то уздріли білий світ...

Ми можемо не вірити в ці розповіді. Хоча не маємо підстав не вірити. І, можливо, саме віра допомагає людям у таких випадках зцілитися. Віра у те, що всі ми належимо Господу. І кожен свій крок, кожен свій вчинок повинні звіряти з Божими Заповідями, які є для нас єдиним дороговказом у житті.

Біля витоків джерела завжди стояв хрест. Коли з роками перегнивав один, люди одразу встановлювали інший. А тому Косюбина гора, саме так називають її грабовчани, адже колись тут проживала сім'я Косюбів, була і залишається місцем особливого поклоніння.

Напевно, вас не здивує, якщо ми скажемо, що в часи атеїстичного радянського режиму, хоч і приходили сюди люди за цілющою джерелицею, ніхто вголос не пов'язував її існування з появою Богородиці. І навіть перегнилий хрест ніхто не відновлював. З часом і саме джерело замулилося, але під грубим листяним покровом продовжувало битися його серденько.

Тепер ви би не впізнали місце витоку джерела: сюди ведуть акуратні сходинки, над самою криницею встановлено гарне цямриння і фігуру Матері Божої. А все - завдяки спільним старанням сільського голови Марії Мороз та начальника Івано-Франківського міжрайонного управління водного господарства Володимира Пустовіта, які взялися за відновлення джерела.

- Повірте, це було нелегкою справою, - розповідає Володимир Пустовіт. - Хоча хтось колись і встановив тут бетонне кільце, але намул сягав майже метрової глибини. Зате після очистки джерельна вода почала так інтенсивно прибувати, що за якихось 15-20 хвилин колодязь був уже повний. А ще мені приємно повідомити про те, що в рамках виконання оголошеної державою акції «Чисте джерело» це вже третє на рахунку нашої організації джерельце, якому ми дали друге життя. Найперше взялися за дорогу до Духової криниці у Галицькому районі. Другим, так би мовити, об'єктом стала Погоня у Тисменицькому. Й ось тепер джерело у Грабовці Богородчанського району - в селі, де ми опікуємося дамбами вздовж річки Бистриці Надвірнянської. і коли під час липневої повені тут у чотирьох місцях дамбу було розмито, то одні з найперших коштів, які надійшли нам на ліквідацію наслідків стихії, були направлені саме у Грабовець. Тепер же беремо шефство ще й над оцим дивовижним джерелом. Навесні ми впорядкуємо дорогу, тут забетонуємо доріжки, поставимо лавочки, альтанки, щоби ви могли приходити сюди і зцілюватись, і відпочивати.

А сільський голова Марія Мороз додала:

- Ми хочемо віддати воду з джерела на аналіз, аби свою думку про її цілющі властивості сказали фахівці. Загалом же мені приємно, що на території нашого села є ось такі місця, де кожен із нас відчуває великі Господні ласки: джерело, яке ми сьогодні освячуємо, капличка, яку нещодавно освятили.

Провів обряд отець Роман Пташник, який щиро побажав прихожанам, щоб їхня віра, їхні думки, їхнє життя були такими ж чистими, як джерельна вода.

Її набирали в посудини - хто з якою прийшов, пили з красивого дерев'яного кухля, вмивалися. Ми теж не пропустили такої нагоди - і вмитися, і водиці напитися. Про враження говорити не будемо, тому що Грабовець - не такий уже й далекий світ: поїдьте туди і самі все зрозумієте й відчуєте.

Мені ж дорогою додому пригадалася давня пісня, в якій є такі слова: «.... там, в лісі, б'є цілюще джерело - невтомне серце батьківського краю». А може, й справді серце нашої батьківщини має саме такий вигляд - дзвінкого джерела, яке поблагословила на світ Богородиця, і яке живить нас цілющими соками рідної землі?!

http://vezha.org/

  Докладніше