9 вересня Державна дума Російської Федерації ухвалила в першому читанні поправки до ст. 10 федерального закону “Про оборону”. Це одностайно передбачуване голосування розширило рамки оперативного використання Збройних сил РФ за межами території держави. У Росії рішення парламенту вважають законодавчим утвердженням такої воєнно-стратегічної форми застосування військ, як “активна самооборона”.

За поглядами тієї ж російської воєнної науки “самооборона активна” є превентивними збройними діями проти супротивника за межами національної території за умови неминучої агресії з його боку.

Як визнають російські експерти в словнику «Война и мир в терминах и определениях» (видано в Москві 2004 року під загальною редакцією та керівництвом такого собі Дмитра Рогозіна), «при сумнівності обґрунтованості деяких моментів подібного роду дій з моральної точки зору, вони є частиною визнаною світовою спільнотою практики захисту державою життя й гідності своїх громадян, де б вони не знаходилися».

Звернення інтелектуалів, політиків та громадських діячів України до парламентів, урядів і народів світу

Виникнення України як незалежної демократичної держави в 1991 році стало одним з основних результатів і водночас гарантій завершення глобального протистояння «Схід–Захід», двоподілу Європи та поширення ідеалів свободи й демократії у світі. Україна зробила вагомий внесок у світову та європейську безпеку своєю відмовою від ядерної зброї. При цьому Будапештський Меморандум 1994 року був закріплений відповідними гарантіями держав – членів Ради безпеки ООН. Цей документ поряд з процесами розширення Євросоюзу та Євроатлантичної системи колективної безпеки свого часу відіграв значну роль у зміцненні системи європейської безпеки.

Проте сьогодні важко не побачити недостатню дієздатність цих гарантій. Російське керівництво свідомо взяло курс на демонтаж чинної системи безпеки, ключовим напрямом якого стало прагнення підпорядкувати Україну виконанню геостратегічних інтересів Росії. Наслідком такої стратегії є стрімка ескалація напруження у двосторонніх відносинах. Безпрецедентного загострення набула інформаційна війна проти України. В російському суспільстві з українців формується образ ворога, на Україну накидається ярлик головного дестабілізатора у відносинах ЄС і Росії.

Прем’єр-міністр заявила, що це ганьба – про купівлю житла депутатам не може бути й мови... Саме Литвин поставив питання про необхідність збільшення видатків на ВР... Інтерв’ю з Олегом Ляшком

3 червня парламент, збільшивши акциз на пиво, майже на 100 мільйонів гривень підняв власні видатки. Ця пропозиція пролунала з парламентської трибуни від члена фракції БЮТ Олега Ляшка. Деякі депутати – члени коаліції, звинуватили в такій “фінансовій нещирості” саму фракцію БЮТ, лідер якої прем’єр-міністр Юлія Тимошенко заявляє, що тримає курс на скорочення видатків державного апарату.

Ми попросили прокоментувати ситуацію пана Ляшка.

Тимошенко виступає категорично проти підвищення тарифів у 2009 році. Зрозуміло ж – президентські вибори наближаються... Прозорих домовленостей вона не хоче, бо цим самим визнає збитковість січневих угод...

Інформаційні повідомлення за один день, 11 червня, свідчать, у яку прірву котиться газовий комплекс країни. Заяви Президента України, прем’єр-міністра Тимошенко, керівника Нафтогазу Діденка дедалі більше нагадують повідомлення з фронтів і підтверджують, що керівні особи не відають, як далі забезпечити функціонування газового комплексу країни.