Андрій Курков презентував «Нічного молочника»
Український письменник Андрій Курков в галереї Фонду сприяння розвитку мистецтв минулого тижня представив роман «Нічний молочник».
Його видало харківське «Фоліо».
Письменник сидить у великому кріслі, обтягнутому коричневою шкірою. Поряд - рояль. Директор галереї Юрій Куликовський дзвонить у дзвіночок. Просить до слова Андрія Куркова, а сам сідає в першому ряду.
- У березні українською книжка вийде у видавництві «Нора-друк», - розповідає автор. - Минулого тижня презентував «Нічного молочника» в Парижі. Зараз його вже готують до друку в Німеччині.
Роман складається з трьох життєвих історій.
Героїня однієї з них - молода жінка Ірина, яка живе за містом. Вона має тримісячну доньку, але не вигодовує їй власного молока. Жінка здає його в дивну молочну кухню двічі на день. Вона впевнена: робить це для немовлят із заможних родин, матері яких самостійно не вигодовують малюків, аби не псувати грудей. Ірина - прототип України й пересічних людей, за рахунок яких наживаються можновладці.
Письменник зачитав три уривки. Після кожного сідав за рояль і щось грав.
- Я вигадую мелодію на ходу. Не знаю, що саме й коли гратиму, - пояснює. - У дитинстві закінчив музичну школу. А більшість книжок пишу під класичну депресивну музику. Без неї створив би, мабуть, удвічі менше романів.
У березні 2004 року вийшов політичний роман Андрія Куркова «Остання любов президента». У ній він передбачив помаранчеву революцію й отруєння Віктора Ющенка. У книжці главу держави теж отруїли, після чого все його тіло вкрилося веснянками. Нині цей роман хочуть екранізувати у Франції.
- Уже після революції мене запросили в ресторан два генерали зі Служби безпеки України. Вони запитали, чи не могли мій твір використати як сценарій тих подій, що сталися в нашій країні, - згадує письменник. - Після того я вирішив про політику не писати. Почав любовний роман. Та після 70 сторінок закинув. Узявся
за ще один - теж не виходило. Потім таки повернувся до теми політики, і справа пішла.
За словами Куркова, писати почав у десять років - після того, як загинули три його хом'ячки:
- Я випустив їх побігати по квартирі. Одного розчавив дверима тато. За кілька днів другого з'їла бездомна кішка, яку я приніс додому: хотів нагодувати її ліверною ковбасою. Тоді я написав віршика «Одиночество хомяка, который потерял друзей». А третій невдовзі впав з балкона п'ятого поверху. Я чомусь тоді думав, що писати можна лише про мертвих. Тому другий вірш присвятив Леніну.
Каже, що отримує багато листів від шанувальників з усього світу.
- Мені надсилають їх бандеролями. Часто люди пропонують написати щось у співавторстві або подають свої історії для сюжету нового роману. Але в мене й самого вистачає фантазії. Відповідаю на листи нечасто, - ділиться письменник.
Романи Андрія Куркова перекладені 32 мовами. Вони стали бестселерами у Франції, Німеччині, Швейцарії, Голландії й інших країнах Європи. У США творчість письменника вивчають на курсах досліджень пострадянських культур.
Лєра Лауда
http://sumno.com/