ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ МОЛОДІЖНИЙ ПОРТАЛ

Різдвяні зустрічі тривають

Наступного тижня - 15 лютого, на Стрітення - відбудеться заключний акорд Першого всеукраїнського фестивалю мистецтв і духовної культури «Українське різдво», який розпочався ще 7 грудня 2007 року.

Основна ідея цього проекту - відновлення гармонії українського часу, відкриття глибинних сенсів традиційної звичаєвості, а також консолідація духовної енергії нації.

- Наш фестиваль - це особливий мистецько-інформаційний мегапроект, який не тільки пропонує щороку понад 40 концертів, обрядодійств, вечірок, дискотек і презентацій, але й розбудовує інформаційну мережу для просування всіх громадських заходів, яким притаманні дух і цінності традиційного Українського Різдва, - розповідає «ДТ» продюсер та режисер Фестивалю Кирило Стеценко.

- Надзавданням фестивалю є відновлення гармонії українського часу. Ми прагнемо зрозуміти старі та засіяти нові сенси зимових свят, звичаїв та обрядів, які здатні посилити консолідуючі струми в українському суспільстві. Припускаю, що геокультурним наслідком проекту може стати пожвавлення міжнародного туризму до України. В ідеалі, проект мав би стати збудником синергійних резонансів між культурою, медіями, владою і бізнесом задля накопичення українського суспільного капіталу. Ось лише назви деяких заходів, які мають стати типовими з року в рік: «Вечорниці на Катерини», «Святий Вечір з Першим національним», «Спільна Коляда», «Парад вертепів», «Марш козоводів», презентація «Конкурсу української духовної музики ім. о. Кирила Стеценка», концерти «Козацька псальма», «Різдво на вокзалі», «Коляда в метрополітені», «Свято різдвяних дзвонів», «Літургія Благословення», гоп-рок «Пустіть Козу!», дискотека «Ніч після Різдва ім. Гоголя», концерт у Національній опері, «Спалення Дідуха», «Свято Водосвяття», «Літургія вдячності».

Створюючи потужний простір синхронних подій, фестиваль має намір повністю відтворити структуру українського зимового обрядового часу. Від Введення до Стрітення - такий хронологічний формат «Українського Різдва». Типова структура проекту містить три головні частини протягом грудня-січня-лютого. У грудні це «Пролог» - частина, яка включає Три вечорниці (Катерини, Андрія, Варвари), цикл вистав «Святий Миколай» та наукову конференцію «Українське Різдво». Друга - це січнева частина фестивалю - «Три Свята» - серія заходів на Святе Різдво, Святого Василя та Святе Водохреще. З метою відновлення традиції духовної музики фестиваль щороку проводитиме Конкурс української духовної музики ім. отця Кирила Стеценка, який збиратиме з усієї України церковні, професіональні, аматорські, світські та дитячі хорові колективи.

Заключною третьою частиною є Стрітення. «Дочекалися люди Стрітення Господнього - «Стрічань». У цей день зима, кажуть, іде туди, де було літо, а літо - де була зима. По дорозі вони зустрічаються і говорять між собою: Боже, поможи тобі, зимо! - каже літо. Дай, Боже, здоров'я! - відповідає зима. Бач, зимо, - дорікає літо, - що я наробило і напрацювало, ти поїла і попила!» (О.Воропай, «Звичаї нашого народу. Етнографічний нарис»).

У структуру цих головних свят вписуються новосучасні акції та концерти, різножанрові та інноваційні, котрі, відтворюючи духовний зміст зимових традицій, опираються все ж на актуальні та цікаві форми їх популяризації.

- Я вважаю, що для України, держави молодої, але з величезною культурною традицією, з унікальним комплексом народної культури, яка ще зберегла «реліктові» свідчення культури наших предків періоду язичництва - дохристиянського періоду - дуже важливо формувати свою національну ідентичність, - говорить Микола Жулинський. - Базова основа для такого процесу надзвичайно багата. І проект, який презентує Кирило Стеценко є сам по собі унікальним. Оскільки він у процесі реалізації відкрив колосальні можливості сучасного модерного «освоєння» нашого багатства. Ми бачимо, що це є не тільки обов'язком носіїв культури переважно старшого віку. Вона входить в естетичні уподобання й молоді. Адже стільки існує джазових обробок колядок та щедрівок! Часто сучасні молоді виконавці творчо освоюють цю народну матерію. І все це свідчить, що народна звичаєва культура може жити в сучасних умовах глобалізації і давати естетичну насолоду кожному. В кожному з нас пульсують сигнали та відчуття, які десь на генетичному рівні закликають до єднання з корінням.

- У нашому бездуховному напіватеїстичному суспільстві ми відчуваємо брак віри, надії та любові, - говорить отець Борис, настоятель Володимирського кафедрального собору. - А через цей фестиваль ми навертаємось до віри у Христа, піднімаємо великий духовний пласт національної культури, проникаємо в усі сфери її життя і можемо відтворити гармонію благополуччя та процвітання в нашому суспільстві.

- Для нас участь у фестивалі важлива, бо це дає можливість посприяти духовному та соціальному розвитку українського суспільства, - говорить Олександр Іщенко, директор компанії «ЮТАС», партнер проекту. - Відродження церковних та народних традицій у контексті економічної глобалізації перетворюється на нагальне завдання кожної нації. Ми свідомі цього і несемо відповідальність за майбутнє України, як частина великого суспільного організму.

Вже наступний фестиваль буде розвивати всі успішні експерименти першого «Українського Різдва». Робота з партнерами протягом року зможе забезпечити реалізацію найсміливіших творчих ідей.

Автор: Тіна ПЕРЕСУНЬКО

http://format.ua/