Різдво по-нашому
10 та 11 січня у столичному Палаці спорту масштабно та яскраво відзначали свято.
«Наше Різдво» - новий мистецький проект, що відбувся за підтримки Президента України (ідея належить лідеру рок-гурту «Плач Єремії» Тарасу Чубаю, а втілення -режисеру Михайлу Крупієвському). Та ще у 1999 році під девізом «Ми - українці, це - наші традиції» за участю Чубая вийшов альбом «Наше Різдво», а згодом - збірка повстанських пісень «Наші партизани» (кілька композицій з обох СD прозвучали на концерті).
Організатори проекту мають на меті об'єднати українців довкола світлого свята Різдва і відновити та актуалізувати національні різдвяні традиції й обряди.
Планується, що це буде щорічний фестиваль, який складатиметься із головного шоу і низки сольних концертів його учасників. Цьогоріч виступали: головний натхненник дійства Тарас Чубай зі своїм гуртом у супроводі оригінальної «Піккардійської Терції», оркестру «Віртуози Львова» (у перший день) і хору «Дударик» (на другий день), Олександр Пономарьов, Олег Скрипка. Спеціальний гість - гітарист світової слави Ал Ді Міола, який виконував інструментальні композиції із відомим українським бандуристом Романом Гриньківим (свого часу вони записали спільний альбом «Winter Nights/Зимові ночі»). Треба відзначити, що особливий різдвяний настрій створювала комп'ютерна графіка, яка демонструвалася на трьох великих екранах палацу. Подекуди замальовки перегукувалися із дивовижними ілюстраціями із дитячих казок «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА- ГИ». Було очевидно, що група, відповідальна за комп'ютерне забезпечення, має в арсеналі пам'яті багато цікавих ідей, пов'язаних саме з Різдвом, зокрема, поштівки, що виходили в діаспорі і у перших роках нашої незалежності, і знається на орнаментальній культурі...
Звичайно, публіка (між іншим, різних поколінь) прийшла на наше Різдво. Вона була спрагла української музики і колядок! Зазвичай, одна її частина (молодша) відвідує імпрези, що влаштовують у часи новорічних свят музикант Олег Скрипка чи директор видавництва «Темпора» Юлія Олійник, тоді як інша (дещо старша і заможніша) - Старий Новий рік, організований львівським земляцтвом у Києві... І, врешті- решт, усі зібралися разом! Відчувалося, що події була надана особлива увага, промо-підтримка.
«Я давно не чув такої гри на гітарі! А це поєднання з бандурою! Роман Гриньків задає мелодію, а Ді Міола розвиває тему, - поділився враженнями директор рок-фестивалю «Маzепа-фест» Микола Кульчинський. - А виступ Тараса Чубая з «Піккардійською Терцією» та «Віртуозами Львова» - сучасна класика! Він прекрасно виконує композиції на вірші батька Грицька Чубая, де, вочевидь, музика між рядків. Хочеться, щоб це звучало на вітчизняних радіостанціях і телеканалах. Бо ми вже давно спраглі свого. Тільки медіапростір якось окремо від нас існує зі своєю сурогатною культурою, тотальною поверховістю і несмаком. Знаєте, після закінчення дійства я не бачив жодного похмурого обличчя. Люди дарували один одному посмішки. Ось що означає зануритися у рідну стихію! Це було так зворушливо».
«Якщо подивитися на загальноукраїнську телевізійну програму, складається враження, що живемо в дивній державі - настільки недолугу малопрофесійну і вторинну, а найгірше - чужу внутрішньому життю українців продукцію запропонували нам дивитися на зимові свята, - підсумував режисер Сергій Архипчук. - А у цей час відбувалися паради вертепів у Івано-Франківську і Тернополі, цікаві різдвяні святкування у Хусті, Ужгороді і Донецьку... Чому було не зробити прямих включень з регіонів? Отже, «Наше Різдво» - переконливий доказ того, що українці вміють і хочуть шанувати своє! Тут влучно буде перефразувати з російської дитячий віршик «А у нас - Різдво, а у вас? Якби телеканали змінили свою інформаційну політику, українці швидше повернули б собі історичну пам'ять».
http://format.ua