Pozdrav z fronty (Вітання з фронту)

Ланду можна назвати титаном праці. Він сам говорить, що на все, що він хотів би зробити в мистецтві і спорті, йому було б потрібно біля двохсот років. Митець декларує - „Все що роблю, роблю на 100 відсотків". Любов до мотоциклів та машин, а також екстремальної їзди Даніел успадкував від свого батька - видатного чехословацького райдера. Одначе тим, що приваблює його в заняттях такого роду, є попросту високий вміст адреналіну. Сила, відвага та швидкість є чинниками, що мобілізують якийсь конгломерат чоловічих чеснот, завдяки яким він хоче себе реалізувати, одночасно радіючи життю. „Коли я дивлюся бокс чи хокей, думаю собі - я б теж так хотів" - декларував понад десять років тому Ланда. Свого слова дотримався, вживаючись кожен раз в нову роль і то з успіхом. Весь цей час, окрім запису альбомів, та музичних виступів, показав себе як райдер. Він отримував нагороди в національних змаганнях, а в 1988 році зайняв шосте місце в чемпіонаті Європи. Потім Даніел почав їздити в змаганнях автомобільних стаєнь. Очевидно, що його амбіції виходили далеко за межі мото-спорту. Ланда займався також тайським боксом. Окрім музики і спорту займався театром - Даніел зіграв у відомій кримінальній комедії Хто боїться Вірджинії Вульф , писав сценарії та музику для телебачення, до фільмів, а будь-яка його діяльність не залишилася не поміченою. Він став ідолом тисяч молодих чехів.

Тексти, які він пише, розповідають про речі, які зірками поп-культури ігноруються і відкидаються, а в найкращому разі порушуються так, ніби непотрібно їх піднімати. Ланда трактує проблеми, пов'язані з насиллям природньо, кажучи, що світ попросту є переповнений нею, а життя - це постійна війна на лінії фронту. Ланда не є апостолом пацифізму. З іншого боку його поетика це не є віддання честі світові насильства і зла. Це швидше відображення реальності, і напевно і його власні життєві принципи. „З чого черпаю енергію для стількох справ, якими займаюся? Не знаю. Хіба з усіх тих негативних речей, котрі бачу навколо себе, це мене надихає" - казав у 1993 році Дан, як звичайно кажуть про нього фани, журналісти і знайомі. Був же ж час, коли він носив при собі бейсбольну биту і ,напевно, вона йому була потрібна не для гри. Сьогодні кохається в хороших револьверах або австрійському Глок 17.

Чеський співак є людиною за своєю природою простолінійною, котраробить в житті те, що їй подобається - займається спортом, пише музику, живе на високій швидкості. І все це вміщає в рамки родинного житя. Є артистом зі справжньою хуліганською душею, що підкреслюється потужною харизмою та ідейністю. Мотоцикліст, райдер, колишній скінгед, котрий постійно каже про себе „чеський націоналіст" - слід визнати, що це вибухова мішанина. В його музиці і шоу-бізнесових образах (багато в чому тотожних із самим Ландою) домінує прагнення досягнути чогось великого, лицарського. Чимось подібно до одного з його улюлених героїв... німецького аса авіації часів першої світової війни „Червоного Барона" Манфреда фон Ріхтхоффена. Зараз „Червоний Барон" це також патрон однієї з найбільш стильних празьких кнайп, власником якої є власне Даніел Ланда.

Neofolk (Неофолк)

Насправді кожен його альбом є добрим, і точно цікавим і хітовим. Це такий сучасний роковий фольк, чудово зааранжований та зіграний. А можливо провінціальний фольк на зламі століть? Окрім традиційних інструментів та рокового звучання в його музиці можна почути духові інструменти, флейту, смичкові інструменти, акордеон, фортепіано, семпли і електроніку. Як виявляється, це є дуже цікавий стилістичний конгломерат: фольк, імпульсивний ска, панк рок, готичний морок та важкий нью-метал. Вже після перших прослуховувань не важко зрозуміти, що такі речі пише чувак із справжньою музичною уявою. Сам Ланда визнає, що на протязі останніх 20-и років йому подобалася різна музика, хоча спочатку найохочіше слухав Меднес або по простому класичний Ой!. Він, однак, не любив американської попкультури, яка заливала чеські медіа від початку 90-их років. Не толерував репу, який в певний момент домінував на МТV. Власне тоді його перші сольні диски були сприйняті як об'явлення. Діялося це в часи, коли в Чехії домінували виконавці, які ще пам'ятали часи комуністичного режиму, а з іншого боку імітатори західних новинок. Зараз найбільш охоче слухає Раммштайн, вплив якого чути на останніх дисках артиста. Що цікаво, створення нових альбомів і мюзиклів дається йому легко. Подібно як вдала проба адаптації Реквієму В.А. Моцарта під вивіскою Роквієм. Задум не новий, але цілком вдало реалізований, увічнений диском та відео-диском.

А як було спочатку? Ланда починав в Орліку - звичайній „ойовій" скінгед-банді. Що цікаво, здобув собі популярність і у вагомому гроні польських слухачів. З офіційних джерел знаємо, що у наших південних сусідів обидві платівки розійшлися тиражем в 200 тис. примірників.  Одначе Ланда мав більші амбіції і вже в ті часи, коли грав з Орліком, написав матеріал на перший сольний альбом Valčik. Те, що тоді запропонував, не мало нічого спільного з тим, що робив до цих пір. Далі однак використовувалася сила справжнього рокового звучання, яка в Чехії подобалася і знаходила значно більшу публіку, ніж була в Орліка.З'явилися інтерв'ю, розголос, медійний шум, фани, гроші, великі рекордингові компанії. Ланда відразу вирішив стати в світлі юпітерів і співати для всіх. Не хотів однак іти на компроміси, як і образом, так і музикою. За шоубізнесовий приклад взяв собі Motörhead - гурт, який роками грає те що хоче, і як хоче... Але ніж писати про музику, завжди краще її послухати. Тимчасом, не кожен читач „Фронди" віднайде в магазині його диски. В Польщі вони недоступні, вже зразу за південним кордоном, де їх можна знайти буквально повсюди. Це також є феноменом.

Bilá liga (Біла ліга)

Специфіка чехів та їх національної самототожності носить яскравий відбиток гуситизму. Загальновідомо, що за 100 років до Мартіна Лютера чеський релігійний реформатор і ректор університету Ян Гус, вирішальний впливи на якого мав англійський теолог Джон Вікліф, почав відверто критикувати католицьку церкву та її практику. В 1415 році був звинувачений в єресі, а потім був спаленим на вогнищі в Констанці. Таким чином перша реформація породила в Чехії калікстинську церкву (calix - по латинськи келих). Через чотири роки перша празька дефенестрація (1419) біля Новоміської Ратуші започаткувала гуситські війни проти католицького короля, шляхти і папи. В 1434 році в битві під Ліпанами була повністю переможена найбільш радикальна група гуситів, що і завершило їхню бурхливу епоху. Чехи однак постійно називала Гуса своїм національним героєм - і через декілька сот років Даніел Ланда став для певної групи чеських підлітків основою неокалікстинського руху - Властенецької Ліги (політичної організації, яка тільки за назвою має відношення до гуситизму), в якій зараз є чільним членом. На концертах Орліка доходило до бійок між скінгедами-нацистами з скінгедами, які замість свастик носили на куртках нашивки з келихами. Свій патріотизм Ланда маніфестує різними способами також на своїх сольних платівках. Вже на першій своїй платівці взяв як титульну гуситську релігійну пісню Kdož jste boži bojovnici, до співання якої закликає своїх фанів на концертах. Потім гуситська тема постійно була присутня, але поза трагедією Білої Гори, Гусом, Масариком та чеським пілотами, які воювали в Англії під час війни знаходив не багато тем, щоб пробуджувати народну гордість. Частіше він схилявся до осмислення та іронії щодо морального стану побратимів. Хіба такою би була доля чеського патріота, який скаржиться на дефіцит героїв у власній історії? Такі твори як Tradice чи 1938, навіть назва якого вже розказує про піддання зраджених чехів Гітлерові, доводять, що Ланда навіть в такій невигідній ситуації є каталізатором цілком нової якості, поєднуючи попкультуру з традицією та патріотизмом майстерним способом. Він є таким типом артиста, шукати якого в Польщі було б марно. Великі зірки 80-их і 90-их років такої ролі не відіграли і ніколи до неї не тягнулися, а нові ідоли, такі наприклад, як Міхал Вішнєвський, є темою цілком інших роздумувань.

Очевидно в своїй багаторічній сольній кар'єрі в десятках розмов із журналістами Ланда мусив пояснювати, що попри свій патріотизм, захоплення силою, чоловічими чеснотами та сильними характерами, він не є фашистом і не має нічого спільного з расизмом. Відповідав протилежно, що він не знає правильного визначення расизму і не вважає, що раси діляться на кращі та гірші. До сьогоднішнього дня відкидає журналістські закиди, для яких і надалі залишається скіном з Орліка, що співає „біла ліга, біла сила". В одній з нечисельних статей про Ланду, яка з'явилася в Польщі, журналіст „Недільного Гостя" без задніх думок пише про нього як про неофашиста, цілком копіюючи рамки, в які загнали Ланду чеські журналісти, що не прихильні до нього. Правда є така, що імідж Ланди - чеського патріота, коротко стриженого хлопака з татуюваннями на плечах, впевненого в собі, амбітного, що звертається до народних кольорів, чеської символіки, гуситського міфу, котрий любить стиль культових фірм одягу для скінгедів - не міг так радикально змінити. Його особистість і діяльність просто вийшли поза вузькі рамки буття члена контроверсійної субкультурної групи і з культурного маргінесу виплили на широкі води культурного і медійного життя Чехії.

Його інтерв'ю для великотиражних часописів чи телебачення не мали нічого спільного з політичною коректністю чи сповіддю в тому, що в його житті вже минуло. Якщо хтось питав його про імігрантів, він швидко відповідав, що немає нічого проти них, але... „до чого веде псевдогуманність можна побачити в Німеччині! Тому потрібно боронити свій дім. Боронити Європу" - казав він в розмові з „Пентхаузом", підкреслюючи, що має для цього повне право. Одночасно дистанціювався від філософії, політичної думки, якихось основоположних світоглядних систем та очевидних авторитетів. Попри це, його скоро зідентифікували з Ніцше, що викликало в Ланди спротив. Також наводилася постать Редьярда Кіплінга. Співак посилається швидше на Кароля Мая і його книжки про індіанців, в яких добро і зло розділені очевидними для кожного межами.

Kdož jste boži bojovnici (Ким є Божі воїни)

Сьогодні Ланда додає до свого іміджу дещо інше - віру в Христа, навернення і покаяння. Декларує також героїчну волю втримання цих цінностях. Бо в цьому місці мова не йде про черговий скандал, але про свою належність до католицизму в країні, яка роками є глибоко секуляритивною, релігійно байдужою, країні з дуже сильними антикатолицькими настроями. Тимчасом Ланда закликає до морального та релігійного відродження нації, і це все під патронатом празьких ієрархів, які в той самий час змушені вести постійну боротьбу з цивільною владою за незалежність церкви в Чеській Республіці. Перше благословення дав артистові єпископ Вацлав Малий, великий духовний і моральний авторитет. Лише в цьому контексті феномен Ланди набуває справжнього значення. Його попередні досягенння в спорті і в мистецтві стають ніби менш значущими, а контроверсійні випади на політично-некоректні теми остаточно трактуються більш поблажливо. Нажаль вони також стають обтяжуючими обставинами і об'єктами для критики. Вже сам факт теперішньої ідеологічної зміни був прийнятий похитуванням голів, насмішками і кпинами: „месія", „клеронаціоналіст", „божевільний", „неофашист на колінах". Це тільки деякі з епітетів, яких було вжито. Як повідомляли медіа, концерт пісні Карела Криля*, очільного „барда празької весни", пісняра і поета, якого було багато років заборонено показувати у власній країні, організованого в 2004 в Катедрі святого Петра і Павла на Вишеградах, пильно оберігався від тих, хто хотів перешкодити в його проведенні. Тим часом телебачення вирішило показувати його і виступити в ролі співорганізаторів у сфері видання CD i DVD дисків.Ця подія коментується до цих пір. Восени 2005 року під гаслом „Буря 2005" Ланда дав два концерти в Остраві і Празі. Він оприлюднив одночасно і заяву, в якій відповів на випади і слова проти нього, особливо ті, які звинувачували його в расизмі, гітлеризмі та фашизмі. Їхніми адресатами були, між іншим Вацлав Гавел та Їржі Х. Дольжал, один з головних прихильників легалізації т.зв. легких наркотиків в Чехії. А зараз також головний критик і пересмішник з починань митця. Тимчасом таємно розвивається товариство „Ordo Lumen Templi". Ланда постійно преребуває на лінії фронту - збирає людей, які заангажовані в євангелізацію, допомогу наркоманам і допомогу потребуючим. Ідеї братства мають триматися на чотирьох стовпах: вірі, любові, силі та правді. В його „тотальній" діяльності стався духовний перелом - повний релігійної рефлексії, поглиблений вивченням Святого Письма і Отців Церкви, а також культом Марії і самозаглиблення. Його духовним пастирем є один з польських капеланів, що зараз працює в Празі. Дух віє, коли хоче. Може Ланда бути засобом євангелізації, про що говорять польські священики, які складають в Чехії 10 відсотків пасторів?

Мацей Валащик

„Fronda", numer 39

Переклад з польської Тарас Воробій

Примітка

*В 1969 році, після видання єдиної офіційної і легальної платівки, Крил емігрував з Чехословаччини до Німеччини. Співпрацював, між іншим, з радіо Вільна Європа. Восени 1989 року виступив у Вроцлаві на огляді Незалежної Чехословацької культури, на який прибуло понад 5 тис. чехів і словаків. Кілька тижнів після того був дуже радо зустрінутим в Празі і знову став бардом чергової, цим разом „оксамитової" революції. Помер в 1994 році.

Відео-кліп Ланди Protestsong можна скачати в нас на порталі в рубриці завантаження - відео (для тих хто не може знайти - http://www.molod.if.ua/downloads/0/Video).