|
УПА - армія-переможець: як вони боролись у неволі
Свідки і учасники незбагненної (за нинішніми мірками) борні УПА за волю українського народу неспростовно свідчать, - багато тих людей творили чудеса героїзму, дива витривалості, винахідливості і самопожертви. І - найвеличніші зразки сили духу Великих Людей, які в жодному фільмі ще не спромоглися показали (включно з їхніми рембами і термінаторами). Мирослав Симчич - лиш один з тих реальних українських "суперлюдей". Частина 2
УПА - армія-переможець. Сотенний Симчич-Кривоніс та інші
Мирослав Симчич, "Кривоніс", у січні 1945 року разом зі своєю сотнею розгромив цілу каральну дивізію НКВД, відому злочинами проти людяності, винищенням цивільного населення та депортаціями кримських татар і народів Кавказу. Симчич був кілька разів засуджений на тривалі терміни в радянських концтаборах і відбув там загалом понад 32 з половиною роки". Реакція на це повідомлення російської і особливо малоросійської "прогресивної громадськості" була дещо дивною і зводилась до "Етово нє может бить".
Хто такі характерники
Стрільців-розвідників у козацькому війську називали пластунами. На Запорозькій Січі вони створили навіть окремий Пластунівський курінь. Про них А. Чайковський пише: «Хто меткий та хитрий, вміє собі порадити, дістає від товариства прикметник характерника, якогось надчоловіка, котрого куля не бере і котрий самого чортяку вміє окульбачити і заставити собі служити». Д. Яворницький теж стверджує, що «між козаками завжди були так звані «характерники», яких ні вогонь, ні вода, ні шабля, ні звичайна куля, крім срібної, не брали.
Kdož jste boži bojovnici
В 1988 році в TVP (польське телебачення) було показано чехословацький фільм Для чого?, в якому розповідалося про групу хуліганів Пражської Спарти, котрі їдучи на матч, дебоширять в потязі, б'ють і тероризують пасажирів, чудово при цьому розважаючись. Пам'ятаю, що він привернув увагу багатьох тодішніх стадіонних завсідників, тим більше, що в порівнянні з Лікарнею на периферії, Арабеллою, чи Жінкою за прилавком, а отже стандартною продукцією чеського кінематографу, що показувалася на PRL-івському телебаченні, був чимось насправді потужним. Одну з головних ролей у ньому зіграв Даніел Ланда, якому було неповних двадцять років, що грав у фільмі Павла, котрий кричит на стадіоні і на вулиці „Let's go Sparta, let's go!".
Як я став українським націоналістом. Коротка правдива історія мого життя у ретросперктиві.
(Набрано у власній ортографії, без апострофів та з використанням твердого и). Нещодавно один з моїх (та й ваших) френдів, не памятаю хто саме, тому хай себе сам назве, висловив думку про те, що брутальна москальська анти - українська пропаганда є найкращим засобом виховання мільйонів українських патріотів. Френд Денисенко, здається це був він, навіть сказав, що треба таку думку занотувати. Що ж, я вже ношуся з ідеєю написати маленький ессей на цю тему, мабуть років з пять, але все якось не маю на це часу. Тому, аби на бути Чарльзом Дарвіним, який поки обмірковував Теорію Еволюції, інщий її майже «запатентував», волію розказати, як я, абсолютний москальчук, став справжнім лютим «бендерою», який спить і бачить, як би йому випити москальської кровиці. Але давайте послідовно.
Тіні виповзають опівночі
Ідеологія ця досить проста, коротко її можна описати, як спробу створення «нового російського націоналізму», направленого проти російського народу. Як же так, може здивуватися читач, адже націоналізм завжди трепетно відноситься до того народу, який захищає і на який опирається. Але, проте, саме такий новий «націоналізм» вже оформився як своєрідна політична течія і проявляє все більшу активність в пропаганді своїх поглядів. Що ж є цим дивним «антинаціональним націоналізмом»? Ця ідеологія абсолютно не випадково з'явилася останніми роками. Своїм виникненням вона зобов'язана тому, що з одного боку старий російський націоналізм, який зародився як політичний рух після краху СРСР, не зміг добитися істотного впливу на життя суспільства і тому ставав все більш і більш радикально настроєним. З іншого боку, багато ідей, які російські націоналісти вважали своїми, все частіше бере на озброєння владу.
Віктор Тригуб: зброя, спецслужби, історія, геополітика
Між тим, дуже мало журналістів можуть похвалитися такою кількістю добрих справ, карколомних пригод за участі міжнародних спецслужб, більшість яких встигли стати легендами. Люди почали видавати маленький музейний журнал, а опинилися в епіцентрі кількох геополітичних скандалів, розвідувальних операцій, вийшли на сліди гігантських скарбів...
Засолоди душу
Найкраща книга останнього 15-річчя, яка вплинула на український світ. Національна премія України ім. Т.Шевченка-2005. Переможець рейтингу «Книга, яку найбільше читають»-2007. Це все про книгу Марії Матіос «Солодка Даруся». А насправді, то драма життя однієї вкраїнської дівчини, відкрито, без брехні і підсолоджувань. Відкриваючи долю молодої «німої» Дарусі, водночас дивуєшся чистим почуттям людей неповносправних, людей, яких відштовхнуло «нормальне» суспільство. Це історія про людей, які цінять вище всього любов і яким так не вистачає простих житейських справ і переживань: розмови з сусідами без насмішок і викривлянь, походу на цвинтар до батька. Сама Даруся, як символ всього чистого і невинного, що залишилось у загубленому кавалку світу. В останній драмі Дарусиного життя, окрім всього, на маленьку дівчинку звалюється безглуздість війн і зміни влади, які пережила наша земля. Егоїзм «лідерів», що ходив хромовими чоботами по людських долях. Роман вчить доброти, порядності. Ніби просить посміхатись на вулиці перехожим, бо вони не злі, вони нещасні. Марта Чорна
Філе від Софії Андрухович
Марта Чорна
Норман Роквел
З любов’ю до Н.Роквела – М.Ч. Його більш повну збірку можна переглянути на нашому сайті в розділі Галерея або завантаження |
|
Статі
Продовження статті про сотенного Симчича-Кривоноса, яка, в принципі, і не є статтею про найлегендарнішого сотенного, а на прикладі його долі показує героїзм і жертовність визвольного руху середини ХХ ст
Наших характерників багато чим нагадують японські ніндзя, про яких підлітки точно знають. Хоча у школах історії саме Україні, а не Японії, повинна бути більша увага...
Даніел Ланда змінює долю чеських патріотів, які були приречені на дефіцит лицарів у власній історії, поєднуючи попкультуру з традицією та патріотизмом в майстерний спосіб. Він є одночасно альтернативою до циганщини, зіркового блазнювання і претензійності. Колишній скінгед, нині зірка чеського шоу-бізнесу він іде постійно проти течії. В країні тотального атеїзму Ланда хоче відкрити таїну християнства в католицькій церкві.
Африк Димон
За останні п'ять-шість років з'явилася і почала знаходити прихильників дивна ідеологія, яку можна назвати
Його страшенно не люблять історики. Хоча, за рейтингами
«Сьомга» - черговий роман Софійки Андрухович. На презентації його у Станіславові спільну увагу привернула обкладинка з шматком соковитої рожевої сьомги (то така велика срібляста риба з родини лососевих, що водиться у Білому і Баренцовому морях). Та «Сьомга» - то не книга рецептів, а уважна і витончена історія, прикрашена життєвим досвідом і трохи навіть біографічна. Бо може столичного чи якогось іншого читача можна провести, та кому як не івано-франківцям знати про клуб «Ура». Про те - хто, чому і в якому стані туди ходив. У вас є своя думка, а в Софійки інша. 
Норман Роквел - Norman Rockwell (1894-1978) – художник, якого не вважали за життя серйозним митцем, а дарма. 
![[Vox.com.ua] Портал українця](http://www.vox.com.ua/button.gif){kind=small}
