Бог створив цапа, а чорт - кацапа

Читаючи статті, анекдоти в російських газетах, не важко зрозуміти, що є два основних варіанти: хохол - це тупий, обмежений селюк, що приїхав заробити гроші на будівництві, при цьому він жити не може без сала та горілки.

Або інший варіант, більш приємніший для них - ніби росіянин, але тільки родом з України, в крайньому випадку, звідти його батьки чи предки, іноді він співає гарні, тужливі пісні. Тобто такий самий ерафець (громадянин Російської Федерації як і решта). Якщо ж наш земляк заявляє, що він не хохол, а українець, то це відразу ж викликає підозру і негативну реакцію. Бандерівець він, фашист, на день народження Шевченка варить борщ з крові рускіх младєнцов - твердять деякі залякані громадяни РФ, почувши таке. Цікаво, що в деяких матеріалах, автори слово "хохлушка" вважають ледь не компліментом - хохлушка, для мене це сексапильна, весела, крутобедра дівчина, - вважає один дописувач.

Наука твердить, що прізвисько - хохли, напевно, пішло від запорозьких козаків, які в давнину вибривали собі голову і залишали собі лише чуб (оселедець). В XIX ст в Сибіру хохлами могли називати не тільки українців, але й білорусів та росіян з південних райнів країни. Російські старообрядці навіть на півночі Чернігівської області та на півдні Брянської - називали села населені українцям - хохляцькими, відповідно села населені - старообрядцями українці називали кацапськими. Старообрядці - липовани, що населяють дельту Дунаю, називали хохлами православних росіян та українців.

Українські вчені вважають, що шукати коріння варто глибже, в тюркських мовах. Так по одній версії воно походить від монгольського "хал-гол" ("хох-улу (олу) ") - "синьо-жовтий" (по кольору симвоіки Галицько-Волинського князівства). По тіньшій версії, від кримсько-татарського "хо" - син і "хол" - сонце.

Як сказано в енциклопедії - "активно використовується в сучасній мові. Може обозначати українця - обивателя з низькою культурою (шароварщина). Іноді в Росії Україну називають Хохляндією".

Цікаво розглянути стереотипи, що чклалися довкола слова хохол в російській масовій свідомості. Так важається, що основними харчами хохлів є свняче сало та горілка. Живуть вони на хуторах в українському степу. Зображають хохлів у шароварах, вишиванці з оселедцем та вгими обвислими вухами. Хохлам приписують брехливість, придуркуватість, але рахом з тим хитрість, изворотливость, жадність та властолюбність. Володимир Даль зафіксував такі прислівя. Що побутують серед росіян: "Хохол тупіше ворони, але хитріше чорта", "Хохол не збреше, та й правди не скаже", "Де два хохла, там три гетьмана", "Коли хохол народився, єврей заплакав".

Хохли в сучасній Росії - популярні персонажи анекдотів.

Йшов кацап, його рак за щось там цап

В кожної медалі, є й свій бік, давня історія, міцни братерські обійми (такі, що брати ледь не придушують один одного) пов'язують нас із російським народом. Тож і не дивно, що у відповідь на хохла, ми патріотично називаємо північно-східних сусідів - кацапами або москалями. Енциклопедія твердить, що кацап це - українське, польське!, словацьке!!, білоруське!!! зневажливе прізвисько росіян.

Серед росіян і українців - прізвисько діалектної групи росіян, що живуть поряд з межею України або з місцями компактного мешкання українців. Також часто використовується, як просторічне позначення носіїв південного говору російської мови. Тобто в свідомості українця кацапи це росіяни, проте вони відрізняються від москалів. Москалі є більш наглими, владнішими, окультуренними кацапами, родом з Росії. Вживають слово кацап по-різному, починаючи від позитивно - нейтрального і закінчуючи як брудну лайку.

Молодому поколінню відразу ж пригадується трагікомічний твір, класика української андеграундної літератури Леся Подервянського "Кацапи", у старшого ж покоління слово кацап асоціюється з горілкою, будівництвами та високими "начальственними чинами", що приїхали керувати.

Звідки ж пішло таке цікаве словечко? Загальноприйнята думка вважає, яку висловив вперше вчений М.Фасмер.що слово кацап вийшло від виразу: как цап, "через те, що бритому українцю, бородаті росіяни, ввижалися цапами (козлами) ". Проте це малоймовірно, що слово могло створитися таким шляхом, бо в російській мові нема слова - "цап", а в українській нема слова "как".

"Бог створив цапа (козла), а чорт кацапа" (українське прислівя).

Насправді слово кацап (касап), як довів академік Д. Яворницький, тюркського походження і означає різник, розбишака. Ось як він пише про це:

"Працюючи в Архіві Міністерства юстиції у Москві, я знайшов декілька українських документів середини XVIII ст., в яких слово "кацап" писалося не з буквою "ц", а з буквою "с", тобто, не "кацап", а "касап". Звернувшись потім від архівних документів до мови тубільців Середньої Азії, я дізнався, що в сартів є слово "касаб", "касап", що в буквальному розумінні означає "м'ясник" і в переносному "гицель" (живодер). Звідси я і роблю висновок, що теперішнє слово "кацап" зовсім не руського, а східного, правдоподібно - татарського походження, як слова: деньга (по-татарськи - "тенька"), хомут ("хамут"), сундук ("сандук") та інші, які, проте вважаються у нас за давністю чисто московськими. Йдучи далі, я допускаю, що початково кличкою "касап" обзивали москалі татар в смислі "насильників", "пригноблювачів", "гицлів". Від москалів слово "кацап" могло бути занесеним до українців в епоху московської боярщини на Україні, в XVII ст., після гетьмана Богдана Хмельницького".

Дореволюційний громадський діяч і меценат Євген Чикаленко у своєму щоденнику відзначив: "слово "кацап" чи "касап" на тюрських мовах і в молдавській означає - різник, різун, живоріз".32 Він же занотував вираз "покацапились".

Тлумачення слова "кацап" подається також в "Українській малій енциклопедії" Є. Онацького як похідне від татарського "різник", "різун".

У Степана Руданського є цикл співомовок про кацапів. Наведемо лише один уривок:

Завів кацап християнина,

Зарізати хоче.

Зав'язав йому назад руки,

Ніж широкий точить.

А кацапчук семиліток

Мало не брикає:

Кругом скаче коло тата

Та все промовляє:

"Да полна уж тачать батька!...

Будєт с нєго, будєт!...

Режь же, батька! то-то любо

Как трепаться будєт!"

Історик Євген Наконечний, пише - Поряд із давнім терміном "москаль" на східноукраїнських землях з XVIII ст. в розмовній мові вкорінився етнофолізм "кацап" і його похідні. Зокрема, ненормативне слово "кацап" українці використовували й у приватному листуванні. У листі до Якова Кухаренка від 30 вересня 1842 р. Тарас Шевченко запитує: "Хіба ж я винен, що я уродився не кацапом або не французом?" (Підкреслення самого Т. Шевченка).

Таким чином, ми розібралися звідки походить слова "кацап", слово це активно використовували і на наших землях. Наприклад епізод з життя на Чернігівщині в другій половині XIX сторіччя. "Почуття окремішності своєї від "кацапів" було у наших священиків зовсім ясне й виразне. Я пригадую дуже добре, - писав М. Галаган, - як неприязно вони зустріли в своїм гурті священика, присланого в одно із недалеких від нас сіл із якоїсь російської єпархії. Ніколи не чув я, щоб поза очі називали його на ім'я чи на прізвище: назва для нього була одна - "кацап".

Сьогодні російські засоби масової інформації намагаються, як тільки можна, замінити слово "кацап" на більш "симпатичне" - москаль.

Історія назви "інтилігентних" кацапів

Цей термін віддавна побутує на наших землях. Москаль - в українській, білоруській та польській мовах прізвисько, що використовують по відношенню до росіян та жителів Москви. Історично використовувалось по відношенню до жителів Великого Князівства Московського, котре часто в літописах та історичних текстах згадується як Московія, а також по відношенню до їх вассалів. В істичних хроніках відомі також синоніми: московіт, московитянин, москвитянин. З плином часу слово москаль почало набувати негативного значення на територіях Польщи, Білорусії, Литви та України. Котрі були захоплені Російською Імперією, і надовго були вкдючени до її складу. Восени 1794 року литвини, білоруси, жамойти разом з поляками підняли повстання, яке очолив Тадеуш Костюшко. На литовсько-білоруських землях боротьбою керував Якуб Ясинський. Нижче наведені рядки із звернення Ясинського до білоруссів, написаного на білоруській мові:

"Помнім добра, што рабілі,

Як нас дзёрлі, як нас білі.

Докуль будзем так маўчаці?

Годзе нам сядзець у хаце!

Нашто землю нам забралі?

Пашто ў путы закавалі?

Дочкі, жонкі нам гвалцілі.

Трэ, каб мы ім заплацілі!

Коней нам пазаязджалі,

Што хацелі, то і бралі.

Пойдзем жыва да Касцюшкі,

Рубаць будзем маскалюшкі!"

На сьогоднішній день, слово москаль, має багато негативни відтінків від іронічного - "нажрався як москаль", до негативного "Смерть москалям"!

На завершення можна ще відзначити, що в таємних мовах (професійні арго) теж побутували своєрідні етноніми. Так, наприклад, в російських етнонімах-арготизмах українця називають "мармиш", а українку - "лоха". У свою чергу в арго українських лірників, як і в білоруських професійних жебраків, росіян означали терміном "батус", "бацай".

Олександр ЯСЕНЧУК