|
Дорога Мамо, пишу вам листа з далекої служби і не можу не згадати рідне село - особливо в цю прекрасну пору року коли природа нам дарує свої плоди. Як наяву чую ніжний аромат чудових соковитих яблук з нашого рідного садочку. Мамо, вишліть будь-ласка в посилці кілька яблук. І не забудьте покласти сала. ЧУЄТЕ, МАМО!!! Як сало не буде влазити то викиньте нафіг ті яблука!
|
|
· Аналітика· Молодь· Просто думки· Різне
В який день хрестилася Русь? 28 липня - день святого рівноапостольного князя Володимира хрестителя. Але відтепер це не тільки церковне свято, а й світське. "Ухвалюю: Встановити в Україні День хрещення Київської Русі - України, який відзначати щорічно 28 липня", - сказано в указі глави держави № 668, від 25 липня цього року. Але, якщо день Володимира, то поговоримо про міфи і факти, пов'язані з цим дискусійним, історичним персонажем, який має звання рівноапостольного.
Кому Указ - не указ?
| 02/05/2008 |
Біографії героїв
|
Шухевич. Перший серед рівних В радянські часи весь негатив у зображенні українського визвольного руху ОУН-УПА зосереджувався на одному імені - Бандера. Його іменем називали всіх учасників цього руху, на нього спрямовувались найбільші зусилля з дискредитації, він був уособленням всього зла українського націоналізму. Таким чином, пропагандисти СРСР по суті перетворили його в символ антирадянської боротьби. Інші провідні учасники руху залишалися в тіні. Через те, коли минулого року патріотична громадськість розгорнула широку інформаційну кампанію з відзначення 100-літнього ювілею Романа Шухевича, супротивники виявилися не готовими до цього.
В перших публікаціях, спрямованих проти Шухевича, використовувалися виключно загальні пропагандистські заготовки радянської доби. Щойно згодом з'явилися окремі сюжети, присвячені вже спеціально Шухевичу. Їх основою був доволі стандартний посил: він - прислужник німців.
| 27/04/2008 |
Акція "нових правих"
|
Консервативна «культурна революція» Ален де Бенуа Коли стикаєшся з політичною та економічною полемікою, яка зараз розгортається на Заході, найперше визначення, що спадає на думку, це тотальність. Ми опинилися перед тотальною полемікою. Я маю на увазі не те, що вона має тоталітарний характер (хоча тоталітарна спокуса, на жаль, часом таки існує), але те, що вона дедалі більше стосується як до сфер власне „політичних", так і до сфер, які раніше прийнято було вважати „невтральними". Річ у тім, що ще нещодавно різноманітні фракції та партії протистояли одна одній лише в суто політичних питаннях (коли йшлося про соціяльні інститути, систему управління, економічну систему), тоді як инші фундаментальні галузі суспільного життя становили предмет консенсусу. Питання про сім'ю переглядалось рідко, не ставилась під сумнів важливість школи, медицини, психіятрії і т. ин. Врешті, вважалось, що згода може і повинна базуватися на наукових істинах, тобто на істинах, набутих шляхом логічної дедукції або шляхом експериментального методу.
| 08/04/2008 |
Біографії героїв
|
УПА - армія-переможець: як вони боролись у неволі Продовження статті про сотенного Симчича-Кривоноса, яка, в принципі, і не є статтею про найлегендарнішого сотенного, а на прикладі його долі показує героїзм і жертовність визвольного руху середини ХХ ст.
Свідки і учасники незбагненної (за нинішніми мірками) борні УПА за волю українського народу неспростовно свідчать, - багато тих людей творили чудеса героїзму, дива витривалості, винахідливості і самопожертви. І - найвеличніші зразки сили духу Великих Людей, які в жодному фільмі ще не спромоглися показали (включно з їхніми рембами і термінаторами). Мирослав Симчич - лиш один з тих реальних українських "суперлюдей". Частина 2
| 27/03/2008 |
Біографії героїв
|
УПА - армія-переможець. Сотенний Симчич-Кривоніс та інші На початку 2008 року медіа розповсюдили повідомлення: "В місті Коломия Івано-Франківської області за життя встановлено пам'ятник сотникові УПА Мирославу Симчичу, який святкує свій 85-й день народження.
Мирослав Симчич, "Кривоніс", у січні 1945 року разом зі своєю сотнею розгромив цілу каральну дивізію НКВД, відому злочинами проти людяності, винищенням цивільного населення та депортаціями кримських татар і народів Кавказу. Симчич був кілька разів засуджений на тривалі терміни в радянських концтаборах і відбув там загалом понад 32 з половиною роки". Реакція на це повідомлення російської і особливо малоросійської "прогресивної громадськості" була дещо дивною і зводилась до "Етово нє может бить".
Хто такі характерники Наших характерників багато чим нагадують японські ніндзя, про яких підлітки точно знають. Хоча у школах історії саме Україні, а не Японії, повинна бути більша увага...
Стрільців-розвідників у козацькому війську називали пластунами. На Запорозькій Січі вони створили навіть окремий Пластунівський курінь. Про них А. Чайковський пише: «Хто меткий та хитрий, вміє собі порадити, дістає від товариства прикметник характерника, якогось надчоловіка, котрого куля не бере і котрий самого чортяку вміє окульбачити і заставити собі служити». Д. Яворницький теж стверджує, що «між козаками завжди були так звані «характерники», яких ні вогонь, ні вода, ні шабля, ні звичайна куля, крім срібної, не брали.
| 09/03/2008 |
Масова культура
|
МАСОВА КУЛЬТУРА Що таке "масова культура" і з чим її їдять? Коли вона виникла і що є її рушійними силами? Ці та багато інших питань постають сьогодні перед нами, адже саме за нашого часу феномен "масової культури" набув усезагального розповсюдження.
Деякі вчені вважають, що "масова культура" була одвічно притаманною людству. Її виявляли в античному епосі, а ще у масово-видовищних дійствах Римської імперії - гладіаторських боях. Того часу на таких збіговиськах було популярним гасло: "Хліба і видовищ!". Чим не слоган? Інші стверджують, що "масова культура" сформувалася в США з розквітом засобів масової комунікації - газет, журналів, телебачення, радіо, кіно. Розвиток "масової культури" в Європі та США відбувався по-різному. В Європі "масова культура" завжди протистояла офіційній культурі, яку контролювала держава та церква. А в США "масова культура" спершу ховалася за стереотипи та ідеї офіційної культури, основною рушійною силою якої стала реклама. Адже реклама, як відомо, - рушій прогресу. "Macoвa культура" має неабиякий вплив, вона прагне надавати культурним явищам однорідності, одноманітності, масовості. На відміну від елітарної культури, культури, спрямованої на смаки обраних, "масова культура" свідомо орієнтує поширювані нею духовні цінності на середній рівень масового споживача. Деякі вважають, що основна характеристика "масової культури" і справді - прагнення надати всім елементам культури одноманітності та абсолютної схожості.
Про Табачника, Гітлера та українську національну ідею Брати Капранови За цей матеріал ми дякуємо Дмитрові Табачнику. Так-так, тому самому знаменитому віце-прем'єрові уряду Януковича. В історію України цей пан увійде завдяки податкам на книжки 2004-го року та заявами про українську національну ідею і місце україномовної інтелігенції 2007-го. У 2004-му українські письменники у відповідь спалили свої невидані рукописи. У 2007-му дружно посміялися. Ну, звичайно - чи заслуговують висловлення "гуманітарного" віце-прем'єра на іншу реакцію? Але, з іншого боку, якось образливо чути, що національною ідеєю українців є добробут. Усяке в нашій історії бувало - Хмельниччина, Коліївщина, отаманщина, партизанщина, і врешті-решт, помаранчева революція, - різні прапори, транспаранти, корогви, але на жодному не було написано "Добробут". Та й навіть нічого схожого: воля, незалежність, віра, помста, навіть демократія - але не добробут. І справа тут не тільки в Україні - ми просто не можемо уявити собі націю, яка одностайно підіймається на війну за добробут. Це вже якась банда, а не нація, погодьтеся.
Боги індоєвропейців проф. Едгар Поломе Близько 4300 р. до н.е. відбулась хвиля переселення скотарських племен з території на північ від Чорного та Каспійського морів в басейн Дунаю; в середині четвертого тисячоліття до нашої ери вони вже були на заході України та в Молдові.
Поштовхом, що спричинив цю інвазію можливо був брак території для пасовиськ, а уможливила її приручення коня. Історичні події розвивались драматично: миролюбна осіла землеробська економічна система Старої Європи була зруйнована вщент; її великі добре сплановані поселення розпорошені, витончене мистецтво, з яскравою витіюватою керамікою зникло. На зміну егалітарній цивілізації Старої Європи новоприбульці впровадили більш стратифіковану соціальну систему кланових угрупувань, що проживали в невеликих селах чи сезонних поселеннях, оскільки випас худоби вимагав великої кількості нових пасовиськ. Їх ідеологію відображала раптова поява фортифікацій і зброї: це була героїчна, чоловіча цивілізація, що возвеличувала богів влади і війни, яких вбачали у сяючому небі, громі та блискавках. Ця нова релігія дуже сильно відрізнялась від староєвропейських культів Богині-Матері з їх ритуалами, сфокусованими на сезонних циклах вмираючої і воскресаючої природи.
Kdož jste boži bojovnici Даніел Ланда змінює долю чеських патріотів, які були приречені на дефіцит лицарів у власній історії, поєднуючи попкультуру з традицією та патріотизмом в майстерний спосіб. Він є одночасно альтернативою до циганщини, зіркового блазнювання і претензійності. Колишній скінгед, нині зірка чеського шоу-бізнесу він іде постійно проти течії. В країні тотального атеїзму Ланда хоче відкрити таїну християнства в католицькій церкві.
В 1988 році в TVP (польське телебачення) було показано чехословацький фільм Для чого?, в якому розповідалося про групу хуліганів Пражської Спарти, котрі їдучи на матч, дебоширять в потязі, б'ють і тероризують пасажирів, чудово при цьому розважаючись. Пам'ятаю, що він привернув увагу багатьох тодішніх стадіонних завсідників, тим більше, що в порівнянні з Лікарнею на периферії, Арабеллою, чи Жінкою за прилавком, а отже стандартною продукцією чеського кінематографу, що показувалася на PRL-івському телебаченні, був чимось насправді потужним. Одну з головних ролей у ньому зіграв Даніел Ланда, якому було неповних двадцять років, що грав у фільмі Павла, котрий кричит на стадіоні і на вулиці „Let's go Sparta, let's go!".
|
Портал Українця
Молодіжний Союз Наша Україна
|